ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

На Волині білоруси зазіхнули на мальовничу українську територію

Селяни налаштовані боротися за прилеглі озера
Depo.Волинь
11 червня 2016 09:15
ФОТО: depo.ua
На Волині білоруси зазіхнули на мальовничу українську територію
На Волині білоруси зазіхнули на мальовничу українську територію

Ось понад три місяці у прикордонному селі Ветли Любешівського району Волині не мають спокою селяни. Про це пише Depo.Львів з посиланням на Волинські новини.

У січні  2016 року сусіди-білоруси почали вирубувати дерева на українській стороні. Ґвалт не обійшовся без наслідків і білоруська сторона визнала факт порушення режиму державного кордону та у лютому повернула 79 дерев представникам Любешівського лісомисливського господарства.

Плескіт води на Білому озері, що на Любешівщині, заспокоює та заворожує. Але нині селяни втратили спокій. Цей берег належить сільській раді села Ветли, той що напроти - Білорусі. Озеро Біле з’єднане каналами ще з двома озерами та річкою та розташоване на 6 метрів вище від білоруської сторони.

Неподалік від шлюзу - "Жирівський канал", який віддавна і був кордоном між білорусами та українцями. Але відколи Україна здобула незалежність, канал передали у власність сусідам і шлюз - разом з ним.

Голова сільської ради села Ветли Любов Павлік переконує, що Білоруси зайшли на нашу територію, де копався канал без назви. І нині він сягає в деяких місцях до ста метрів.

Саме цей канал, який немає назви й непокоїть мешканців. Його зображено на топографічній карті Парфена Ткачука - лісничого, який добре знає цю місцевість. Колись поруч Жирівського каналу йшло ще два канали: південний і північний. Нині всі ці канали знаходяться на території Білорусі.

У квітні 2015 року у Ратнівському районі відбулось виїзне засідання демаркаційної комісії. Мешканців та сільської голови на обговоренні не було. А ті хто був, канули в лету. Нині кордон з Білоруссю охороняє Національна гвардія України, а тому люди налаштовані радикально.

Селяни налаштовані боротися за прилеглі озера. Вони обурені тим, що на їх майже двохтисячну громаду не звертали уваги. 

Більше про життя Волині та Галичини читайте на Depo.Львів